Якось президент України Віктор Андрійович Ющенко стояв у себе в службовому кабінеті і з силою вганяв циганські голки у подаровану кращим другом Януковичем
глиняну ляльку російського прем`єр-міністра Володимира Володимировича Путіна у
білому дзюдоїстському кімоно в натуральну величину.
- Ось тобі за газ! – мстиво
проказував Ющенко. – А оце за Юлю! І це теж за Юлю!
Президент ще не дійшов до
путінського пояса, як тут зателефонувала голова президентського секретаріату
Віра Ульянченко.
- Віро, ти Юлю зробиш мені нарешті?
– роздратовано спитав Ющенко. – Скільки можна чекати?
- Вікторе Андрійовичу! –
закричала Ульянченко, в голосі чулися істеричні нотки. – Вона розбилася!
- Та ти що? – не повірив Ющенко.
– Добре, тоді ляльки не треба. Як же це сталося?
- На смерть, уявіть! – Ульянченко
заревла. - Їхала по осьовій, на повороті не втримала кермо. Пишуть, навіть
серьожок не знайшли!
- Ти нічого не поплутала? –
підозріло спитав Ющенко. – Це начебто тільки мій любий друг Гришка Омельченко
ганяє як скажений, щодня по пенсіонеру збиває! Чи, той, Сашка?
- Ну, Ви порівняли! – Ульянченко
потроху почала заспокоюватися. – У неї за 150 зашкалює, а Ваш Сашка під 100
ледь теліпається!
- Все одно, що там журналюги
пишуть? - спитав Ющенко. – Учора він пенсіонера задавив на переході чи як??
- Здався усім той пенсіонер! -
Ульянченко знову занервувала. – Черевики знайшли на переході, але від самого
потерпілого лише мокре місце, тож доказів немає, розслабтеся. Скажіть краще, як
тепер жити, га? Я її так любила!
- Ага, ну ладно вже, не істери! -
Ющенко замислився. - Все-таки я щось не теє, не второпаю, чого б це Юлька
запалювала за кермом, у неї наче водій є? От просив же колись всіх пересісти на
Жигулі для скромності, так ні, Мерседеси їм подавай, а Омеля он взагалі на
Паджеро розсікає!
- Та Ви не так зрозуміли! –
секретарка спересердя аж сплюнула. – Особисто мені начхати на Юлю, на Омелю
Ваших з високої горки. Кідман розбилася!!! Чи Інтернет зовсім не читаєте?
- Ще чого! – Ющенко поправив
галстука. - Дурню там всяку, ще вірус підчепиш... У Мєдвєдєва блог проглянув,
то потім три дні у сушібарі відходив.
- Ви б ото, Вікторе Андрійовичу,
зав`язували з японською кухнею! – повчально сказала Ульянченко. – Вже раз
вибори ледь не провтикали!
- Но-но, повчи батька нації! -
Ющенко посуворішав. – Отже, Юлька жива, з Сашкою все хокей, чого ж тоді ти
заходишся через цю, як її? Тих Кідманів-Фрідманів, знаєш, як собак на
Троєщині...
- Це, на хвилиночку, моя улюблена
актриса була! – у Віри знову затремтів голос. – Ніколь Кідман, кілера грала, як
у неї всіх замочили за кокаїн, а вона пішла і помстилася, згадайте!
- Та якось я кіно не дуже, -
знітився президент. – Тут мені Кислинський з СБУ про голодомор підігнав
оперативку, унікальні кадри 30-х років, божиться, що сам знімав! То вже й
Кислинського нема, а у мене все не дійшли руки подивитися.
- Та нє, ну як же ЛЕОНА
не бачили! – здивувалася Ульянченко. – Це класика взагалі! Значить, заходить
вона у райвідділ, типу доставка піци, а насправді під піцою ТТ і дві гранати.
Тут, правда, її одразу накрили в чоловічому туалеті, але коханець її витягнув,
а вона його потім підставила, і він на міні підірвався. Я так плакала, так
плакала!
- А чого вона у той райвідділ
поперлася? – не зрозумів Ющенко. – Як ти сказала, Ніколь...
- Кажу ж, менти батька вбили! –
Ульянченко підвищила голос. – Свята справа!
- Чую, не глухий! – сказав Ющенко. – Менти, ясно, річ паскудна.
Все одно, слід було якось інакше. Он мене теж, пам`ятаю, ДАІ зупиняє...
- Сто разів вже розповідали, - швидко
сказала Ульянченко. – Ладно, проїхали, мені ще треба Балозі доповісти.
Секретарка відключилася.
Президент ще трохи постояв, слухаючи гудки, потім труснув головою і поклав
трубку. Він ще не встиг повернутися до своєї ляльки, як телефон знову дзенькнув.
- Вікторе Андрійовичу, Ви таки щодо
Інтернету праві! – голос секретарки був вдоволений. – Балога сказав, про Кідман
все розвод і провокація, типу Вашого отруєння! Зараз вона зніма жахалку ВТОРГНЕННЯ і
по ролі в`їхала, коротше… Взагалі,
я трохи поплутала: у ЛЕОНІ
з Жаном Рено - Наталі Портман, а Кідман – та, що у ШИРОКО ЗАКРИТИХ ОЧАХ з Томом Крузом. Все одно, чуєте, у Вас у
Голівуді, крім Депард`є, є кінці, дізнатися - жива вона, ні? Чи, може, у ДАІ
хтось?
- Так, а ну, справою займись! –
не витримав голова держави. - Юльку швиденько мені зліпила, щоб сьогодні ж тут
стояла поруч із Путіним! І голок неси бігом, одна нога там, друга тут!
Хвилин за десять Ющенко визирнув
з кабінету, але Віра ще не поверталася. Настрій у президента був ніякий. Зітхнувши,
він підійшов до секретарчиного столу, вигріб з шухляди стрілки від дартс і
пішов до задньої стінки, де висіли портрети Балоги, Литвина та інших
екс-секретарів.
- Балога сказав, Балога сказав! –
передражнив Ющенко і кинув дартс у стінку. – Авторитет великий! Хоча, правда, з
цими журналістами щось треба робити...