Якось гарячого-прегарячого літа чисто український президент Вітя Янукович сидів на Банковій вулиці Києва у своєму шикарному кабінеті над картою світу, шукав подешевше нафту і газ для милої неньки України, ну й поміж ділом зирив на живу трансляцію зі стадіону ОЛІМПІЙСЬКИЙ фінальної частини європейського футбольного чемпіонату ЄВРО-2012. Аж тут просто перед порогом президентської адміністрації у розпечену сонцем бруківку бозна звідки влетів 40-міліметровий фугасно-осколковий снаряд ще совкового виробництва, по-простому олівець, класу ЗЕМЛЯ-ЗЕМЛЯ, призначений для ураження живої сили противника як у легких наземних укриттях, так і в спорудах міського типу.

   Смертоносні скалки розлетілися на всю вулицю, так що хвальоні японські броньовані вікна у президентській адміністрації і в суміжних парламентських комітетах посипалися, як різдвяний сніг, а молодих-зелених вартових управління держохорони разом із випадковими перехожими довелося потім збирати по клаптиках понад огорожею. І зовсім інша справа наш Вітя - заздалегідь підготовлений антитерористичним підрозділом СБУ, чоловік одразу обхопив голову обома руками, пірнув золотою рибкою під свій улюблений суперміцний стол з сицилійського дубу і міцно-преміцно заплющив очі.

   Коли дим розсіявся, до розгромленого кабінету влетіла охорона, нещасного пацана витягли з-під завалів і почали втішати-заспокоювати.

   - "Афганці" привіт передають, - наче нічого не сталося, бадьоро посміхнувся сталевий магнат, на півставки голова Ради нацбезпеки України Андрій Клюєв, - свято у них грандіозне.

   - От тільки не пи... ди мені! – обтрушуючи костюма, розсердився Янукович. – Причому "афганці" - їхнє ж свято ще взимку було, 15 лютого?

   - Ну, Ви, Федричу, як завжди, – зареготав Клюєв, - поплутали свято із жалобою! Узимку день виводу наших військ з Афганістану, а сьогодні день вводу...

   Струсивши усе скло, Вітя поклацав пультом, але після нападу електричну мережу перемкнуло і клятий ящик здох.

   - Розгулялися, бляха-муха, - президент грюкнув пульта на панель і замислено почухався, - куди мєнтовка дивиться! Чуєш, а може, ми їх той, назад до Афгану, за нафтою типу? Хоча ні, там уже америкоси присмокталися, качають по повній програмі...

   - Федричу, яка нафта, - Клюєв недбало махнув рукою, - це усе фігня порівняно із футболом!