Якось ранньої весни
президент України Вітя
Янукович промочив ноги, почав хлюпати носом і за порадою лікарів відлежувавсь
вдома у Межигір`ї, в теплі та спокої. Вимкнувши телефони, він лежав-спочивав у
своєму шикарному президентському ліжку і, прямо як римський імператор Гай Юлій
Цезар, одночасно робив три справи – міряв собі температуру, ковтав
жарознижувальне і зирив на синє-пресинє Київське море за широким на всю стіну
вікном. До президентської затоки якраз у пошуках їжі заскочив гурт диких качок,
і охорона так лупонула порушників, що на хвилі коливалися лише пух і пір`я.
Від однієї думки про рівень температури у воді Януковича
затіпало.
- А диви, потворо,
куди пливеш! - із ненавистю подумав він. - Салом запливли, як суддя Кіреєв, а
усе їм мало, мало. Зате я, припустимо, до Європи більше ані ногою, нафіг ті
грьобані кредити, іще заразу яку підчепиш...
Аби не думати про
роботу, Янукович увімкнув ноута, заліз у порносайти і поміж іншим натрапив на
корисний пост: ЛІКУЮ УСІ ХВОРОБИ ЗА 5 ХВИЛИН ДОРОГО, СПИТАТЬ АНДРЮХУ. Почухавши
у потилиці, президент
врубив свою шикарну президентську мобілу із золотим тризубом замість кнопки
з`єднання і акуратно набрав номер.
- Альо, Вітьок
Межигірський турбує, - хриплим голосом закричав президент, – Андрюх, а ти той,
від свинячого грипу лікуєш?
- Плюнуть раз, -
відповів Андрюха, він же (як виявилося уже потім) доктор медичних наук і
лауреат держпремії у сфері освіти Андрій Тихонович Слюсарчук, голос його був
лункий, наче з міліцейської камери, – значить, яка метода, викачуємо з артерій
усю кров, на холоді віруси дають дуба, тоді вкачуєм назад. Головне,
артеріальний тиск шоб не дуже низький.
- У мене підвищений!
– президент образився. – І скільки все задоволення?
Ціна виявилася
ніфігасьо – мільйон євро готівкою! Янукович почухав у потилиці, замислився.
- Оригінальна метода,
- натиснув доктор, – на ціну не зважай, бо свинський грип – така халепа,
впустиш момент, потім усе життя хрюкатимеш, як НОКІА без підзарядки. Щодо
гарантій, у мене такі тузи лікувалися – кримський губернатор Вася
Джарти-Макєєвський, ну і піндота всяка – Стів Джобс, Вітні Хьюстон... Отого ж
мене й кличуть ДОКТОР ПІ!
- Так Вася ж помер
начебто, - підозріло сказав президент.
- Швидка зарізала, -
викрутився Андрюха, - наших коновалів не знаєш? Сталіна й того мочканули! Не
жмись, земеля, все буде Донбас!
Почувши про Донбас,
президент одразу заспокоївся.
- Я не жадібний, а
економний! – буркнув він для порядку. – Лади, підвалюй, я тут на воді у
Літньому палаці.
Доктор ожив.
- Вітьок, бачу, в
тебе бабла неміряно? Будь людиною, викупи з ментярні, а то парюсь невість за
що. Ну, піддав трішки, поганяв Хрещатиком... Права хай собі залишать, я ще
нашльопаю.
Отут досвідчений в
цьому сенсі голова держави і впізнав до болю знайомі звуки – натурально,
чоловік розмовляв із слідчого ізолятору. Ані миті не гаючи, Віктор Федорович
зв`язався із своїм земляком-міністром внутрішніх справ Віталіком Захарченком, який включивши
пічку безтурботно дрімав у своєму покоцаному джипі під Бессарабським ринком.
- Що, бабця, дозріла?
– спросоння відгукнувся міністр, – за місце будем платить? А, це ти, земеля...
- Ах ти корупціонер
грьобаний, - закричав президент у слухавку, - от зараз же переведу в СБУ
бігборди охороняти! Мені лікуватись треба, а ти останнього путнього доктора до
гнидюшника запхав!
Покривившись, міністр сплюнув у вікно.
- Це шо дипломи собі
малював, липовий професор нейрохірургії? А нічо, що він тут унюхався вдупель,
побив казенне авто, дверцята он у три штуки встали? Вже мовчу, що
маніяк-садист, любив колупатися скальпелем у мізках - тільки у Львові
двадцятьох зарізав! Їй-бо, Федричу, якби твоя Маринка з ним не трахалась, давно
б у камері повісили падло. Стосовно бігбордів, обламайсь - нам-мєнтам після
Луцика уже похєрам всьо...
При згадці про диплома
у пацана впало серце. Клятий
мєнт продовжував
скаржитися на життя, та Вітя вже урвав розмову. Скайп після хакерської атаки збоїв, тож
президент присунув червоного телефона прямого зв`язку із Банковою, підніс
пальця до одинички, але останньої митї здрейфив. Узявши золоту мобілу, він
увімкнув режим анонімності і по пам`яті набрав номер.
- Що, любий, знову
менти пресують? – миттю відгукнулася чарівна керівниця головного управління по
конституційній реформі, кандидат юридичних наук Марина Іванівна Ставнійчук,
вона ж член Венеціанської комісії за демократію. – Тримайся, не мають вони
права професорів арештовувати, завтра натиснем на цього імпотента через Обаму!
Скоро зустрінемось, цілую у всі місця...
Обережно
відключившись, Янукович знову набрав Захарченка.
- Ще подивимось, хто тут імпотент, - шепотів він, - сли, командир,
розпорядись, бігом цього клоуна в дурку і аміназину побільше у вєну, хай
вішається. А то, бля, професорів розвелось...