Якось конкретний пацан Вітя Янукович сидів у своєму шикарному президентському кріслі на Банковій вулиці і читав звернення депутата Верховної Ради Григорія Омельченка з вимогою звільнити нового міністра освіти Дмитра Табачника від займаної посади за численні непорядні вчинки, які підривають авторитет державного службовця і взагалі шкодять іміджу України у всьому світі.

   Якщо вірити народному депутату (а не вірити президент не міг, той був чекіст ще з часів СРСР і кулею відповідав за кожне криве слово), Табачник ще у школі тирив по чужих кишенях цукерки і виправляв оцінки у класному журналі, а як підріс і влаштувався на Банкову, то зайняв 1-е місце по Києву за кількістю крадених коштовностей і підроблених документів. Ще при Кучмі злодюжка стягнув з президентського сейфу купу печаток і нагородив себе для конспірації усякими орденами, медалями і почесними званнями, після чого з ним не міг упоратися жоден самий чесний дільничний міліціянт, не кажучи вже про Генеральну прокуратуру. Як тільки на Табачника заводили чергову справу, він натягав поцуплений десь у гуртожитку КПІ шикарний кітель полковника нігерійських ВПС, чіпляв усі свої липові ордени і відбував до Москви, де заходив до Генштабу і просився випити кави. Заворожені блискучою формою чергові дівчата кидалися ставити чайник, а Табачник тим часом дзвонив до Києва і зміненим голосом від імені руської армії просив «по-доброму» залишити його у спокої.

   - Отже, призначення Табачника міністром є «фатальною помилкою»! - повторював Віктор Федорович, водячи пальцем по сторінці. - Базару нема, помилилися!  «Табачник - не просто липовий льотчик, а ще й нечистий на руку чиновник», ну добре вже, хто зараз чистий?

   Президент майже дочитав, коли по міському зателефонувала солістка ансамблю пісні і танцю Заслужена артистка України Тіна Кароль.

   - Віктор Федорович, а він свинею дражниться! – плакала співачка. – Каже, чого не хрюкаю? Англійської не знає, контракт порвав, падло таке…

   - Хто падло? – насторожився Янукович. – А ну-ну!

   - Та не Ви, заспокойтесь! Я про Вашого міністра освіти! - Тіна знову заревла.  – Мало що обручку стягнув, ще й постанови дебільні видає…

   Віктор Федорович сам був не останньою людиною в кримінальному світі, але при згадці про корпоративного злодюжку навіть його починало тіпати.

   - При чому Табачник? – спитав президент роздратовано. - Яка постанова? Нічого не розумію...

   - От президенти пішли! – Тіна перейшла на погрозливий тон. – Не розуміє він… Ладно-ладно, я от зараз ще Бараку подзвоню!

   Тіна відключилася. Президент набрав свого незамінного  прес-секретаря Ганну Герман.

   - Слухай, що там наш полковник знову вчудив? – спитав Янукович. - Мені тут Тіна зранку провід обриває!

   - А я попереджала, Федоровичу! – торжествуючим тоном сказала Герман. – Ще Ви нахлібаєтеся із цим маніяком!

   Як виявилося, Табачник постановив заборонити обов`язковий дубляж іноземних фільмів українською мовою, через що кілька тисяч зайнятих озвучкою театральних і кіноартистів в країні втрачали роботу. Зокрема Тіні довелося розірвати пожиттєвий контракт з американською компанією УОЛТ ДІСНЕЙ, для якої вона вже озвучила морську свинку-десантницю Земляничку в анімебойовику БРИГАДА М.

   - І ще учора його заступник Куліков студентів послав! – продовжувала клепати секретарка. – Люди із музикою прийшли, із грошима, а він їм - «бидло»! Щось треба робити, а то один у Бішкеку теж посилав…

   - А що у Бішкеку? – президент почав швидко перемикати канали. – У Москві успішно триває розслідування терактів, у Києві студенти пресують міністра-хабарника, нормально, народ розговляється! О-па, у Кіргізії спалили дім президента…

   - По ходу, студенти спалили! – прокоментувала секретарка. – Коротше, звільнюємо гада, я вже наказ підготувала.

   - Змовилися всі, чи що? – буркнув президент. – Звільнити воно як два пальці той, а хто потім працюватиме, дєдушка Лєнін?

   Зітхнувши, Янукович присунув поближче телефон і таки набрав шкідливого посадовця.

   - Альо, міністр? – грізно сказав голова держави. – Зайди, розмова є! Чого Тіну образив?

   - Ніякої повістки я не отримував і нема чого сюди дзвонити! – швидко відповів Табачник. – А золото вона сама мені подарувала! Ти вкурив, лейтенант?

   - Який я тобі лейтенант? – здивувався Янукович. – Це, по ходу, президент України дзвонить!

   - А, Вікторе Федоровичу? – Табачник полегшено зітхнув. – Не впізнав, багатим будете! Що там у Вас, кажіть швидше, а то я тут реформою займаюся!

   - Обручку на місце поклав, це перше! – суворо сказав президент. – А по-друге, чого це не можна американські мульти українською дублювати?

   - Не треба взагалі нічого дублювати! – повчально сказав міністр. – Кому що  незрозуміло, хай учать англійську, Ви ж якось вивчили! Заодно бюджет зекономимо. От коли своє кіно будем робити, тоді і продублюємо усіма мовами - хто піде в нормальний руський кінотеатр, а хто в хохляцький чи там у нігерійський. Згідно моїй реформі, кожен громадянин має право читати і слухати мовою тієї країни, де народився!

   - Та коли це ще буде? – засумнівався Янукович. – Я сам кіно не дивлюсь, але ж молоді поки що треба кудись ходити, ні?

   - Хай учаться, кажу! – міністр розсердився. – А то он учора приперлися одні серед уроків. Мій Куліков, на хвилиночку, з Воронєжа і не звик, щоб йому на вухо кричали усяку гидоту, типу «хабарі геть». Казали б по-людськи «взятки долой», ніяких питань! І щодо Тіни, чому я не можу хоча б ту ж НІЧЕНЬКУ нормально послухати?

   - НІЧЕНЬКА - це той кліп, де вона гола? – президент здивувався.  – А яка різниця, якою мовою дивитися порнуху?

   - Я в принципі так їй і сказав! – міністр стишив голос. – Ну, типу, як хочеш, але продублюй все це мені прямо тут у кабінеті, ось тоді і побалакаємо про твою свиню, а інакше вали до свого ансамблю пісні і танцю!

   - Ти той, не дуже! - Віктор Федорович посуворішав. - У Тіни ансамбль військовий, запаришся посилати...