Якось конкретний пацан Вітя Янукович сидів у своєму шикарному кабінеті президента на Банковій вулиці і од нєфіг чого робити читав-гортав рекомендації спеціальної комісії Парламентської асамблеї Ради Європи, як радикально поліпшити роботу українських судів.

   - У місяць один український суддя розглядає кількасот цивільних і кримінальних справ, не враховуючи адмінматеріали, що на межі фізичних можливостей людини... А шоб вас там усіх перекосило! Із тисячі судів на всю країну лише сто пристосовано для нормальної роботи, в інших і конвою ніде притулитися, через те вбивці та маніяки легко втікають на волю... Нахрєн кому та воля, про світову кризу не чули? Радимо поновити урядову програму будівництва судів, яку через режим бюджетної економії заморожено на невизначений час... Зима на носі, от все і заморожено...

   Пацан і незчувся, як задрімав. Раптом до кабінету просочивсь його головний юридичний радник Андрій Портнов - перебіжчик від Юлі Тимошенко, нині відданий член президентської Партії регіонів і ексклюзивний власник компромату на парламентську опозицію.

   - Федричу, тривога! - професійний зрадник обережно шарпнув шикарне президентське крісло із шкіри сибірської лайки. – Юлька накатала скаргу в апеляційний, а правильне рішення написать нікому! Кляту законницю Ірку Горб ми від розгляду увільнили, а моя Оленка чогось манєжиться, працювать не хоче, проситься відвестись.

   - Хіба Тимошенко ще не у зоні? - миттю прокинувся президент.

   От же судді потвори, подумав він. Значить, малолєтку за шапку пресануть - секунда діла, а як мільйонерка попалилась, то завше їм зарплата низька або паперу не вистача. Тільки ж учора братва таємно обрала його, класного єнакієвського пацана, на довічне президентське правління, а головну президентську врагиню титанічними зусиллями відправила на нари, і от тепер все зривалось...

   - Ясно, шо манєжиться, - президент кивнув на європейський звіт, - хто ж пахатиме за 300 грін у місяць? Заплатить не пробував?

   - Ви ж самі сказали, до Європи ідем, зав`язуємо із корупцією! – юрист розгубився. - А моя курва без хабаря перепустки не випише...

   - Сказав ну й сказав, – пацан розсердився, - вже, тіпа, пожартувати не можна?

   Почухавши потилицю, Вітя присунув поближче свого шикарного президентського телефона із золотим тризубом, набрав по пам`яті столичний апеляційний суд, церемонно попросив її честь суддю Олену Сітайло і терпляче почекав, поки відгукнеться молодий дзвінкий голос.

   - Диви мені, воша казематна, - сходу наїхав голова держави, - шоб прийняла правильне рішення, у плані відповідності до вітчизняного і міжнародного права! Шо ти, сучара, не доганяєш? Випустиш Юльку, за яйця підвішаю! Нема яєць? Тоді відішлю на Чукотку оленеводів штрафувать, га-га-га, за перевищення швидкості у тундрі. А не випустиш – готуйся за рішенням Єврокомісії фашистські сортири мити без рукавичок. Вибирай, шо краще! Серце болить? Яке, бля, у тебе серце? Швидку виклич! Уже двічі викликала? Ну і хрєн з тобою, здихай! В Україні - 7000 суддів, однією потворою менше!

   Янукович поклав слухавку і від душі позіхнув.

   - Учись, юрист, - повчальним тоном сказав він, – як із Фемідою базарити...